Три роки повномасштабного вторгнення росії в Україну
Три роки, відколи війна увірвалася в наші життя. Три роки, відколи кожен українець відчуває цей біль, що не вщухає. Три роки боротьби за свободу, за майбутнє, за право жити на своїй землі.
Саме зараз, як ніколи, наша мова стає не просто засобом комунікації, а символом нашої ідентичності та стійкості. Любов до рідної української мови укорінюється в серці кожного українця. Вона передається від покоління до покоління, стаючи невід’ємною частиною нашої культурної спадщини. Завдяки українській мові ми можемо виразити наші думки, мрії та прагнення, поділитися нашою багатою історією та традиціями, виразити свій біль та свої почуття.
Кожне слово українською мовою – це крок до перемоги, крок до нашої спільної мрії про вільну, незалежну Україну.
Віддаючи належне нашій рідній мові, ми підкреслюємо нашу відданість і любов до своєї Батьківщини. Пам'ятаймо, що наша мова – це наш щит і наш меч у боротьбі за свободу і правду.
Сьогодні, в День рідної мови, студентка ВСП "Херсонський гідрометеорологічний фаховий коледж" Борідко Вікторія ділиться своїми почуттями через поезію – щирий, пронизливий вірш, у якому звучить голос усієї країни. Це слова, що народилися з втрат, надії та нескореності.
Пам’ятаємо. Боремося. Переможемо.